invoke
To call upon for help, assistance or guidanceTo call upon (a person, a god) for help, assistance or guidance.
» I invoke my right to remain silent.
Ich berufe mich auf mein Schweigerecht.
Значення
значень: 8(перехідне)To call upon (a person, a god) for help, assistance or guidance.
anrufen
взыватьvzyvatʹ
благатиblahaty
(перехідне)To solicit, petition for, appeal to a favorable attitude.
The envoy invoked the King of Kings's magnanimity to reduce his province's tribute after another drought.
призыва́тьprizyvátʹ
закликатиzaklykaty
(перехідне)To call another ship.
(перехідне)To call to mind (something) for some purpose.
(перехідне)To appeal for validation to a (notably cited) authority.
In certain Christian circles, invoking the Bible constitutes irrefutable proof.
sich berühmen
апеллироватьapellirovatʹ
(перехідне)To conjure up with incantations.
This satanist ritual invokes Beelzebub.
призыва́тьprizyvátʹ
(перехідне)To bring about as an inevitable consequence.
Blasphemy is taboo as it may invoke divine wrath.
вы́зватьvýzvatʹ
(перехідне)To cause (a program or subroutine) to execute.
Interactive programs let the users enter choices and invoke the corresponding routines.
вызыва́тьvyzyvátʹ
викликатиvyklykaty
- cite as an authority; resort to
- request earnestly (something from somebody); ask for aid or protection
- summon into action or bring into existence, often as if by magic
Приклади
речень: 16I invoke my right to remain silent.
deIch berufe mich auf mein Schweigerecht. — Pfirsichbaeumchen
This is the wrong time to invoke patriotism.
deDas ist der falsche Zeitpunkt, um sich auf Patriotismus zu berufen. — Yorwba
How do we invoke a response from the computer?
These methods get invoked first when a touch is initiated.
deDiese Methoden werden zuerst aufgerufen, wenn eine Berührung beginnt. — Yorwba
He who wants, seeks knowledge; he who dodges invokes impossibility.
Переклади
мов: 8За значеннями 3
За значеннями 5
За значеннями 2
Походження
From Middle English *invoken, envoken, borrowed from Old French envoquer, from Latin invocFrom Middle English *invoken, envoken, borrowed from Old French envoquer, from Latin invocāre (“to call upon”), itself from in- + vocare (“to call”). Doublet of invocate.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
invokes, invoking, invoked, invokedСиноніми
синонімів: 72Спільнокореневі
пов’язаних слів: 17Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу