rebuke
To criticise harshly; to reproveTo criticise harshly; to reprove.
» Tom rebuked Mary.
Том сделал Мэри замечание.
Значення
значень: 1To criticise harshly; to reprove.
tadeln, schimpfen mit, ausschimpfen
отчи́тыватьotčítyvatʹ, отчита́тьotčitátʹ, упрека́тьuprekátʹ
докорятиdokorjaty, дорікатиdorikaty, сваритиsvaryty
- censure severely or angrily
Приклади
речень: 13Tom rebuked Mary.
ruТом сделал Мэри замечание. — al42and
The minister was rebuked in public.
He took it for an implied rebuke.
deEr fasste es als unausgesprochenen Tadel auf. — PeterR
He was rebuked for writing such a rough report.
He who rebukes the world is rebuked by the world.
Переклади
мов: 9За значеннями 1
За значеннями 1
За значеннями 1
Походження
From Middle English rebuken, from Anglo-Norman rebuker (“to beat back, repel”), from re- +From Middle English rebuken, from Anglo-Norman rebuker (“to beat back, repel”), from re- + Old French *buker, buchier, buschier (“to strike, hack down, chop”), from busche (“wood”), from Vulgar Latin *busca (“wood, grove”), from Frankish *busk (“grove”), from Proto-Germanic *buskaz (“bush”); equivalent to re- + bush.
Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source
Форми
rebukes, rebuking, rebuked, rebukedСиноніми
синонімів: 79- censure severely or angrily:call on the carpettake to taskragtrouncelecturereprimandjawdress down
Спільнокореневі
пов’язаних слів: 7Уроки до слова
уроків: 3- A1Present Simple: теперішній простий час — Бо це дієслово
- A1Past Simple: правильні дієслова — Бо у нього є форма минулого часу
- A2Present Perfect: вступ — Бо у нього є дієприкметник минулого часу