Значення

значень: 25

  1. To position or be positioned physically:

    (copulative, неперехідне)To support oneself on the feet in an erect position.

    Here I stand, wondering what to do next.

    I can't reach the ceiling. Get me a chair to stand on.

    stehen, staa

    стоя́тьstojátʹ

    стоя́тиstojáty

  2. (неперехідне)To rise to one’s feet; to stand up.

    Stand up, walk to the refrigerator, and get your own snack.

    aufstehen

    встава́тьvstavátʹ, встатьvstatʹ

    встава́тиvstaváty, ста́тиstáty

  3. (copulative, неперехідне)To remain motionless.

    Do not leave your car standing in the road.

    stehen

    стоя́тьstojátʹ

    стоя́тиstojáty

    be in effect; be or remain in force

  4. (неперехідне)To be placed in an upright or vertical orientation.

    be standing; be upright

  5. (перехідне)To place in an upright or standing position.

    He stood the broom in a corner and took a break.

    stellen, abstellen, hinstellen

    ста́витьstávitʹ, поста́витьpostávitʹ

    ста́витиstávyty, поста́витиpostávyty

    put into an upright position

  6. (неперехідне)To occupy or hold a place; to be set, placed, fixed, located, or situated.

    Paris stands on the Seine.

    occupy a place or location, also metaphorically

  7. (неперехідне)To measure when erect on the feet.

  8. (неперехідне, зазвичай)To be present, to have welled up.

    be tall; have a height of; copula

  9. To position or be positioned mentally:

    (неперехідне, with infinitive, with to)To be positioned to gain or lose.

    He stands to get a good price for the house.

  10. (перехідне)To tolerate.

    I can’t stand when people don’t read the instructions.

    I can’t stand him.

    ausstehen, aushalten, ertragen

    выноси́тьvynosítʹ, вы́нестиvýnesti, выде́рживатьvydérživatʹ

    витри́муватиvytrýmuvaty, ви́триматиvýtrymaty

  11. (copulative, неперехідне)To maintain one's ground; to be acquitted; not to fail or yield; to be safe.

    hold one's ground; maintain a position; be steadfast or upright

  12. (copulative, неперехідне)To maintain an invincible or permanent attitude; to be fixed, steady, or firm; to take a position in resistance or opposition.

Приклади

речень: 5313

  1. The hotel stands on a hill.

    Цей готель знаходиться на пагорку. — deniko

    ruОтель стоит на холме. — Gruzilkin

    deDas Hotel liegt auf einem Hügel. — MUIRIEL

    CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. The girl standing there is Mary.

    Дівчина, що стоїть там, — це Мері. — deniko

    deDas Mädchen, das dort steht, ist Mary. — Esperantostern

    CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. The manager stood at the door.

    Керівник стояв у дверях. — Squaw

    ruНачальник стоял в дверях. — Squaw

    deDer Manager stand in der Tür. — nexx

    CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. He was standing at the gate.

    Він стояв біля ворот. — shanghainese

    CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. I can't stand this hot weather.

    Я не переношу такої спеки. — deniko

    ruЯ не могу выносить эту жару. — odexed

    deIch kann dieses heiße Wetter nicht ab. — Pfirsichbaeumchen

    CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · A1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 9
Українська
За значеннями 6
to support oneself on the feet in an erect position:
to rise to one’s feet:
to place in an upright or standing position:
to tolerate:
to undergo; withstand; hold up:
to seek election:
Русский
За значеннями 6
to support oneself on the feet in an erect position:
to rise to one’s feet:
to place in an upright or standing position:
to tolerate:
to undergo; withstand; hold up:
to seek election:
Deutsch
За значеннями 6
to support oneself on the feet in an erect position:
to rise to one’s feet:
to place in an upright or standing position:
to tolerate:
to undergo; withstand; hold up:
to seek election:

Походження

From Middle English stonden, standen (verb) and stand, stond (noun, from the verb), from O

From Middle English stonden, standen (verb) and stand, stond (noun, from the verb), from Old English standan (“to stand, occupy a place”), from Proto-West Germanic *standan, from Proto-Germanic *standaną (“to stand”), from Pre-Germanic *sth₂-n-t-´, an innovative extended n-infixed form of Proto-Indo-European *steh₂-.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

stands, standing, stood, stood
Базова формаstand · to stand
3-я особа одниниstands
Дієприкметник теперішнього часуstanding
Минулий часstood
Дієприкметник минулого часуstood

неправильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theystand
he, she, itstands

Past simpleУрок

усі особиstood

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave stood
he, she, ithas stood

Future simple (will)Урок

усі особиwill stand

Фразові дієслова

Фразових дієслів: 15
Ще 7

Синоніми

синонімів: 16
Близькі за значенням

Антоніми

антонімів: 3
sitlieyield

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 64
Пов’язаніstandeestanderstandingstancestandard
ПохідніunderstandA2againstandall standingastandatstandbestandcan't standforstandgainstandoffstandoutstandoverstandrestandstandabilitystandagestand-alonestand apartstand aroundstand asidestandawaystand backstand behindstand betweenstand by

Уроки до слова

уроків: 3

Сполучуваність

шаблонів: 12
  • can't stand
  • standing over there
  • standing in front
  • just stood there
  • stand in line
  • stood up and
  • standing next to
  • stand up for
  • standing at the
  • standing near the
  • standing on the
  • standing in the

Дивіться також

сусідні слова
stampedestancestandardB2standardization
stand — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto