B1іменник · рідкісне

yell

yell · yells

крик, вереск

крик, голос, разговор

Ruf, Laut, Rufen

A shoutA shout.

ⓘ

/jɛl/

» I heard someone yelling my name.

Я чув, як хтось кричав моє ім'я.

Значення

значень: 2

A shout.
крикkryk, ве́рескvéresk
A phrase to be shouted.

Ще визначення

a loud utterance of emotion (especially when inarticulate)
a loud utterance; often in protest or opposition

Приклади

речень: 939

I heard someone yelling my name.
Я чув, як хтось кричав моє ім'я.
CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom was too scared to yell.
Том був занадто переляканий, щоб кричати.
ruФома был слишком напуган, чтобы кричать.
CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom started to yell at Mary.
Том почав кричати на Мері.
CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Why did Tom yell at you?
Чому Том на тебе кричав?
ruПочему Том на тебя кричал?
deWarum hat Tom dich angeschrien?
CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom often yells at his children.
Том часто кричить на своїх дітей.
ruТом часто кричит на своих детей.
deTom schreit seine Kinder oft an.
CC BY · Tatoeba · CK · B1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Походження

From Middle English ȝellen, yellen, from Old English ġiellan, from Proto-Germanic *gellaną

From Middle English ȝellen, yellen, from Old English ġiellan, from Proto-Germanic *gellaną. Cognate with Saterland Frisian gälje (“to yell”), Dutch gillen (“to yell”), German Low German gellen (“to yell”), German gellen (“to yell”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source