дієслово · неперехідне · рідкісне

infuriate

infuriate · infuriates · infuriated · infuriating

дістати, отримувати, діставати

злить

wütend machen, zur Weißglut bringen

To make furious or mad with angerTo make furious or mad with anger; to fill with fury.

ⓘ

/ɪnˈfjʊəɹieɪt/

» I know that Tom is infuriated.

Ich weiß, dass Tom wütend ist.

Я знаю, що Том розлючений.

Значення

значень: 1

To make furious or mad with anger; to fill with fury.
wütend machen, zur Weißglut bringen
злитьzlitʹ
make furious

Приклади

речень: 56

I know that Tom is infuriated.
Я знаю, що Том розлючений. — deniko
deIch weiß, dass Tom wütend ist. — Pfirsichbaeumchen
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
I know Tom is infuriated.
Я знаю, що Том розлючений. — deniko
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
The way Tom behaves infuriates me.
ruМеня бесят повадки Тома. — yatomoya
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
It infuriates me when people do that.
deEs macht mich wütend, wenn Leute das machen. — Roujin
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C2Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему
Tom was infuriated by what Mary said.
CC BY 2.0 FR · Tatoeba · CK · C1Відкрити на Tatoeba Повідомити про проблему

Переклади

мов: 6

Русский

За значеннями 1

to make furious or mad with anger:

Deutsch

За значеннями 1

to make furious or mad with anger:

Походження

First attested in 1667; borrowed from Medieval Latin infuriātus (“enraged”), perfect passi

First attested in 1667; borrowed from Medieval Latin infuriātus (“enraged”), perfect passive participle of infuriō (“to enrage”) (see -ate (verb-forming suffix)), from Latin furia (“rage, fury, frenzy”); perhaps via Italian infuriato.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

infuriates, infuriating, infuriated, infuriated

Базова форма	infuriate · to infuriate
3-я особа однини	infuriates
Дієприкметник теперішнього часу	infuriating
Минулий час	infuriated
Дієприкметник минулого часу	infuriated