Значення

значень: 1

  1. To pierce or stab (as with a lance); to lance.

Походження

First attested in 1603; borrowed from Latin lancinātus, perfect passive participle of lanc

First attested in 1603; borrowed from Latin lancinātus, perfect passive participle of lancinō, see -ate (verb-forming suffix). Cognate with French lanciner.

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

lancinates, lancinating, lancinated, lancinated
Базова формаlancinate · to lancinate
3-я особа одниниlancinates
Дієприкметник теперішнього часуlancinating
Минулий часlancinated
Дієприкметник минулого часуlancinated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theylancinate
he, she, itlancinates

Past simpleУрок

усі особиlancinated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave lancinated
he, she, ithas lancinated

Future simple (will)Урок

усі особиwill lancinate

Синоніми

синонімів: 38
chefA2jobA1pinkA1splashA2stabB2stickB1fixB1prickB2stakeB2transfixC1run throughspearchibching

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
lampshadelanceB2landB1landerlandfall
lancinate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto