terminate

1. (перехідне)To end something, especially when left in an incomplete state.

   to terminate a process before its completion

   to terminate an effort, or a controversy

   abbrechen, terminieren

   прекраща́тьprekraščátʹ, прекратитьprekratitʹ

2. (перехідне)To conclude.

3. (перехідне)To set or be a limit or boundary to.

   to terminate a surface by a line

   ограничиватьograničivatʹ, ограничитьograničitʹ

4. (перехідне)To form an appropriate end on (a wire, cable, hose, pipe, etc), such as by applying a cable terminal or a hose ferrule.

   We'll rough them all in before we start terminating any of them.

5. (перехідне)To end the employment contract of an employee; to fire, lay off.

   entlassen

   расторгатьrastorgatʹ, расторгнутьrastorgnutʹ

6. (евфемізм, перехідне)To kill someone or something.

   The enemy must be terminated by any means possible.

   убитьubitʹ

7. (неперехідне)To end, conclude, or cease; to come to an end.

   bring to an end or halt

8. (неперехідне)Of a mode of transport, to end its journey; or, of a railway line, to reach its terminus.

   This train terminates at the next station.

9. (неперехідне)To issue or result.

1. Pensions can be terminated.

   CC BY · Tatoeba · CM · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. The contract has been mutually terminated.

   CC BY · Tatoeba · shekitten · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. Skura decided to terminate her pregnancy.

   CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. We have terminated your insurance contract.

   CC BY · Tatoeba · catimini · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. I want to terminate my lease.

   CC BY · Tatoeba · megamanenm · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок