deem

1. (ditransitive)To hold in belief or estimation; to adjudge as a conclusion; to regard as being; to evaluate according to one's beliefs; to account.

   She deemed his efforts insufficient.

   halten, erachten

   полага́тьpolagátʹ, счита́тьsčitátʹ, ду́матьdúmatʹ

2. (перехідне й неперехідне)To think, judge, or have or hold as an opinion; to decide or believe on consideration; to suppose.

   erachten, ansehen

3. (застаріле, перехідне)To judge, to pass judgment on; to doom, to sentence.

4. (застаріле, перехідне)To adjudge, to decree.

5. (застаріле, перехідне)To dispense (justice); to administer (law).

1. They refused to countenance any suggestion of a power-sharing agreement with a man they deemed a radical.

   Вони відмовилися підтримати будь-яку пропозицію про угоду про розподіл влади з чоловіком, якого вони вважали радикалом.

   ruОни отказались рассматривать любые предложения о соглашении по разделению власти с человеком, которого они считали радикалом.

   deSie lehnten jeden Versuch ab, eine Vereinbarung über die Teilung der Macht mit einem Mann zu schließen, den sie für radikal hielten.

   CC BY · Tatoeba · Vanilla · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

2. I deem him capable of anything.

   deMeines Erachtens ist er zu allem fähig.

   CC BY · Tatoeba · megamanenm · B2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

3. My sister deems your efforts futile.

   CC BY · Tatoeba · Fenrir · C1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

4. We deemed what belongs to us valueless.

   CC BY · Tatoeba · anzart · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

5. He deemed it wise to accept the offer.

   ruОн посчитал правильным принять это предложение.

   deEs dünkte ihn klug, das Angebot anzunehmen.

   CC BY · Tatoeba · CM · B1Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

правильне · Урок