Значення

значень: 6

  1. (перехідне)To surrender, renounce or relinquish, as sovereign power; to withdraw definitely from filling or exercising, as a high office, station, dignity; to fail to fulfill responsibility for.

    to abdicate the throne, the crown, the papacy

    Note: The word abdicate was held to mean, in the case of James II, to abandon without a formal surrender.

    abdanken

    слагать полномочияslagatʹ polnomočija

  2. (неперехідне)To relinquish or renounce a throne, or other high office or dignity; to renounce sovereignty.

    abdanken

    отрека́тьсяotrekátʹsja, отре́чьсяotréčʹsja

  3. (застаріле, перехідне)To disclaim and expel from the family, as a father his child; to disown; to disinherit.

    ausstoßen

  4. (застаріле, зворотне, перехідне)To formally separate oneself from or to divest oneself of.

  5. (застаріле, перехідне)To depose.

  6. (застаріле, перехідне)To reject; to cast off; to discard.

    verweigern

    отка́зыватьсяotkázyvatʹsja, отказа́тьсяotkazátʹsja

Ще визначення
  • give up, such as power, as of monarchs and emperors, or duties and obligations

Приклади

речень: 16

  1. The king abdicated for health issues.

    CC BY · Tatoeba · marcelostockle · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  2. The king was forced to abdicate.

    ruКороля вынудили отречься от престола.

    deDer König wurde zur Abdankung gezwungen.

    CC BY · Tatoeba · Hybrid · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  3. The king abdicated without designating an heir.

    CC BY · Tatoeba · Amastan · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  4. After a long reign, the rajah abdicated in favor of his son.

    ruПосле долгого правления раджа отрёкся от престола в пользу сына.

    deNach einer langen Regierungszeit dankte der Radscha zugunsten seines Sohnes ab.

    CC BY · Tatoeba · rul · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

  5. The king must abdicate.

    ruКороль должен отречься.

    deDer König muss abdanken.

    CC BY · Tatoeba · waldrumpus · C2Відкрити на TatoebaПовідомити про проблему

Переклади

мов: 7
Русский
За значеннями 3
to reject, cast off, discard:
to surrender or relinquish as sovereign power; to withdraw from filling or exercising:
to renounce a throne or other high office:
Deutsch
За значеннями 3
to disclaim and expel from family — see also disinherit:
to reject, cast off, discard:
to surrender or relinquish as sovereign power; to withdraw from filling or exercising:

Походження

First attested in 1532; borrowed from Latin abdicātus (“renounced”), perfect passive parti

First attested in 1532; borrowed from Latin abdicātus (“renounced”), perfect passive participle of abdicō (“to renounce, reject, disclaim”) (see -ate (verb-forming suffix)), formed from ab (“away”) + dicō (“proclaim, dedicate, declare”), akin to dīcō (“to say”). Compare Middle English abdicat (“forsaken, renounced”).

Wiktionary, CC BY-SA 4.0 · source

Форми

abdicates, abdicating, abdicated, abdicated
Базова формаabdicate · to abdicate
3-я особа одниниabdicates
Дієприкметник теперішнього часуabdicating
Минулий часabdicated
Дієприкметник минулого часуabdicated

правильне · Урок

Present simpleУрок

I, you, we, theyabdicate
he, she, itabdicates

Past simpleУрок

усі особиabdicated

Present perfectУрок

I, you, we, theyhave abdicated
he, she, ithas abdicated

Future simple (will)Урок

усі особиwill abdicate

Синоніми

синонімів: 25
synonyms of "abdicate":abandonB1desertC1quitA2refuseB1rejectB1relinquishC1resignB2retireA2surrenderB2yieldB2abjurecast asidecast offcede
Близькі за значенням
  • give up, such as power, as of monarchs and emperors, or duties and obligations:renounce

Антоніми

антонімів: 7
claimA2graspB2maintainB1occupyB1retainB1seizeB1usurp

Спільнокореневі

пов’язаних слів: 6
Пов’язаніabdicableabdicationabdicator
Похідніabdicantabdicativeunabdicate

Уроки до слова

уроків: 3

Дивіться також

сусідні слова
abbreviateabbreviationabdomenabdominalabduct
abdicate — значення, приклади, форми, синоніми | Krumeto